"...Наследник, доколе в детстве, ничем не отличается от раба, хотя и господин всего: он подчинен попечителям и домоправителям до срока, отцом [назначенного]…"

Гал.4:1-2

1. І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

2. Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

3. Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

4. Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

5. Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

6. якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

7. і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

8. Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

9. бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

10. отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

11. Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

12. Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

13. отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

14. бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

15. На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

16. Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

17. на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

18. Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

19. Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

20. Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

21. аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

22. Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!