"…Ибо Господь, кого любит, того наказывает; бьет же всякого сына, которого принимает.  Если вы терпите наказание, то Бог поступает с вами, как с сынами. Ибо есть ли какой сын, которого бы не наказывал отец? Если же остаетесь без наказания, которое всем обще, то вы незаконные дети, а не сыны..."

Евр.12:6-9

1. Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

2. Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...

3. коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!

4. Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!

5. бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!

6. А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!

7. Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!

8. За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:

9. не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,

10. бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!

11. Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!

12. Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,

13. немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!

14. Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!