"…Ибо Господь, кого любит, того наказывает; бьет же всякого сына, которого принимает.  Если вы терпите наказание, то Бог поступает с вами, как с сынами. Ибо есть ли какой сын, которого бы не наказывал отец? Если же остаетесь без наказания, которое всем обще, то вы незаконные дети, а не сыны..."

Евр.12:6-9

1. Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів. (55-2) Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!

2. (55-3) Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,

3. (55-4) від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...

4. (55-5) Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,

5. (55-6) страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...

6. (55-7) казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!

7. (55-8) Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.

8. (55-9) Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...

9. (55-10) Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,

10. (55-11) вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,

11. (55-12) нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,

12. (55-13) бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,

13. (55-14) але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,

14. (55-15) з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...

15. (55-16) Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!

16. (55-17) Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:

17. (55-18) увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!

18. (55-19) У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!

19. (55-20) Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,

20. (55-21) ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,

21. (55-22) його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...

22. (55-23) Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!

23. (55-24) А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!