"...Если голоден враг твой, накорми его хлебом; и если он жаждет, напой его водою: ибо, [делая сие], ты собираешь горящие угли на голову его, и Господь воздаст тебе…"

Прит.25:21-23

1. Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.

2. Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

3. А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,

4. щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

5. А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

6. А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

7. А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.

8. Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!

9. Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,

10. нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

11. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.

12. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

13. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

14. Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.

15. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.

16. А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

17. А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,

18. щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

19. Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.

20. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.

21. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!

22. Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.

23. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!

24. Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.

25. Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?

26. Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?

27. Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?

28. І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.

29. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.

30. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

31. Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?

32. Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.

33. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

34. Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!