"…Иисус Христос вчера и сегодня и во веки Тот же…"

Евр.13:8

1. Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.

2. І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,

3. і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?

4. А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...

5. І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...

6. А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.

7. Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.

8. А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...

9. Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.

10. Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.

11. А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.

12. По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.

13. А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.

14. Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.

15. І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!

16. Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.

17. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,

18. братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!

19. Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.

20. І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.