" …И беспрекословно - великая благочестия тайна: Бог явился во плоти, оправдал Себя в Духе, показал Себя Ангелам, проповедан в народах, принят верою в мире, вознесся во славе…"

1Тим. 3:16

1. Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.

2. Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,

3. коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!

4. Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.

5. А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.

6. Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,

7. бо ходимо вірою, а не видінням,

8. ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.

9. Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.

10. Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.

11. Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

12. Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.

13. Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.

14. Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.

15. А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

16. Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!

17. Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!

18. Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,

19. бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.

20. Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

21. Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!