"...Праведный верою жив будет; а если [кто] поколеблется, не благоволит к тому душа Моя..."

Евр.10:38

1. (130-1) ^^Песнь восхождения. Давида.^^ Господи! не надмевалось сердце мое и не возносились очи мои, и я не входил в великое и для меня недосягаемое.
УПО: Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!
KJV: Lord, my heart is not haughty, nor mine eyes lofty: neither do I exercise myself in great matters, or in things too high for me.

2. (130-2) Не смирял ли я и не успокаивал ли души моей, как дитяти, отнятого от груди матери? душа моя была во мне, как дитя, отнятое от груди.
УПО: Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!
KJV: Surely I have behaved and quieted myself, as a child that is weaned of his mother: my soul is even as a weaned child.

3. (130-3) Да уповает Израиль на Господа отныне и вовек.
УПО: Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!
KJV: Let Israel hope in the LORD from henceforth and for ever.