|
1. Лучше бедный, ходящий в своей непорочности, нежели [богатый] со лживыми устами, и притом глупый.
УПО: Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
KJV: Better is the poor that walketh in his integrity, than he that is perverse in his lips, and is a fool. 2. Нехорошо душе без знания, и торопливый ногами оступится.
УПО: Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
KJV: Also, that the soul be without knowledge, it is not good; and he that hasteth with his feet sinneth. 3. Глупость человека извращает путь его, а сердце его негодует на Господа.
УПО: Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
KJV: The foolishness of man perverteth his way: and his heart fretteth against the LORD. 4. Богатство прибавляет много друзей, а бедный оставляется и другом своим.
УПО: Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
KJV: Wealth maketh many friends; but the poor is separated from his neighbour. 5. Лжесвидетель не останется ненаказанным, и кто говорит ложь, не спасется.
УПО: Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
KJV: A false witness shall not be unpunished, and he that speaketh lies shall not escape. 6. Многие заискивают у знатных, и всякий--друг человеку, делающему подарки.
УПО: Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
KJV: Many will intreat the favour of the prince: and every man is a friend to him that giveth gifts. 7. Бедного ненавидят все братья его, тем паче друзья его удаляются от него: гонится за ними, чтобы поговорить, но и этого нет.
УПО: Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
KJV: All the brethren of the poor do hate him: how much more do his friends go far from him? he pursueth them with words, yet they are wanting to him. 8. Кто приобретает разум, тот любит душу свою; кто наблюдает благоразумие, тот находит благо.
УПО: Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
KJV: He that getteth wisdom loveth his own soul: he that keepeth understanding shall find good. 9. Лжесвидетель не останется ненаказанным, и кто говорит ложь, погибнет.
УПО: Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
KJV: A false witness shall not be unpunished, and he that speaketh lies shall perish. 10. Неприлична глупцу пышность, тем паче рабу господство над князьями.
УПО: Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
KJV: Delight is not seemly for a fool; much less for a servant to have rule over princes. 11. Благоразумие делает человека медленным на гнев, и слава для него--быть снисходительным к проступкам.
УПО: Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
KJV: The discretion of a man deferreth his anger; and it is his glory to pass over a transgression. 12. Гнев царя--как рев льва, а благоволение его--как роса на траву.
УПО: Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
KJV: The king's wrath is as the roaring of a lion; but his favour is as dew upon the grass. 13. Глупый сын--сокрушение для отца своего, и сварливая жена--сточная труба.
УПО: Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
KJV: A foolish son is the calamity of his father: and the contentions of a wife are a continual dropping. 14. Дом и имение--наследство от родителей, а разумная жена--от Господа.
УПО: Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
KJV: House and riches are the inheritance of fathers: and a prudent wife is from the LORD. 15. Леность погружает в сонливость, и нерадивая душа будет терпеть голод.
УПО: Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
KJV: Slothfulness casteth into a deep sleep; and an idle soul shall suffer hunger. 16. Хранящий заповедь хранит душу свою, а нерадящий о путях своих погибнет.
УПО: Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
KJV: He that keepeth the commandment keepeth his own soul; but he that despiseth his ways shall die. 17. Благотворящий бедному дает взаймы Господу, и Он воздаст ему за благодеяние его.
УПО: Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
KJV: He that hath pity upon the poor lendeth unto the LORD; and that which he hath given will he pay him again. 18. Наказывай сына своего, доколе есть надежда, и не возмущайся криком его.
УПО: Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
KJV: Chasten thy son while there is hope, and let not thy soul spare for his crying. 19. Гневливый пусть терпит наказание, потому что, если пощадишь [его], придется тебе еще больше наказывать его.
УПО: Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
KJV: A man of great wrath shall suffer punishment: for if thou deliver him, yet thou must do it again. 20. Слушайся совета и принимай обличение, чтобы сделаться тебе впоследствии мудрым.
УПО: Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
KJV: Hear counsel, and receive instruction, that thou mayest be wise in thy latter end. 21. Много замыслов в сердце человека, но состоится только определенное Господом.
УПО: У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
KJV: There are many devices in a man's heart; nevertheless the counsel of the LORD, that shall stand. 22. Радость человеку--благотворительность его, и бедный человек лучше, нежели лживый.
УПО: Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
KJV: The desire of a man is his kindness: and a poor man is better than a liar. 23. Страх Господень [ведет] к жизни, и [кто имеет его], всегда будет доволен, и зло не постигнет его.
УПО: Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
KJV: The fear of the LORD tendeth to life: and he that hath it shall abide satisfied; he shall not be visited with evil. 24. Ленивый опускает руку свою в чашу, и не хочет донести ее до рта своего.
УПО: У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
KJV: A slothful man hideth his hand in his bosom, and will not so much as bring it to his mouth again. 25. Если ты накажешь кощунника, то и простой сделается благоразумным; и [если] обличишь разумного, то он поймет наставление.
УПО: Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
KJV: Smite a scorner, and the simple will beware: and reprove one that hath understanding, and he will understand knowledge. 26. Разоряющий отца и выгоняющий мать--сын срамной и бесчестный.
УПО: Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
KJV: He that wasteth his father, and chaseth away his mother, is a son that causeth shame, and bringeth reproach. 27. Перестань, сын мой, слушать внушения об уклонении от изречений разума.
УПО: перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
KJV: Cease, my son, to hear the instruction that causeth to err from the words of knowledge. 28. Лукавый свидетель издевается над судом, и уста беззаконных глотают неправду.
УПО: Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
KJV: An ungodly witness scorneth judgment: and the mouth of the wicked devoureth iniquity. 29. Готовы для кощунствующих суды, и побои--на тело глупых.
УПО: На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.
KJV: Judgments are prepared for scorners, and stripes for the back of fools.
|
