|
1. Я человек, испытавший горе от жезла гнева Его.
УПО: Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
KJV: I AM the man that hath seen affliction by the rod of his wrath. 2. Он повел меня и ввел во тьму, а не во свет.
УПО: Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
KJV: He hath led me, and brought me into darkness, but not into light. 3. Так, Он обратился на меня и весь день обращает руку Свою;
УПО: Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
KJV: Surely against me is he turned; he turneth his hand against me all the day. 4. измождил плоть мою и кожу мою, сокрушил кости мои;
УПО: Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
KJV: My flesh and my skin hath he made old; he hath broken my bones. 5. огородил меня и обложил горечью и тяготою;
УПО: обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
KJV: He hath builded against me, and compassed me with gall and travail. 6. посадил меня в темное место, как давно умерших;
УПО: у темноті мене посадив, мов померлих давно...
KJV: He hath set me in dark places, as they that be dead of old. 7. окружил меня стеною, чтобы я не вышел, отяготил оковы мои,
УПО: Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
KJV: He hath hedged me about, that I cannot get out: he hath made my chain heavy. 8. и когда я взывал и вопиял, задерживал молитву мою;
УПО: І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
KJV: Also when I cry and shout, he shutteth out my prayer. 9. каменьями преградил дороги мои, извратил стези мои.
УПО: Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
KJV: He hath inclosed my ways with hewn stone, he hath made my paths crooked. 10. Он стал для меня как бы медведь в засаде, [как бы] лев в скрытном месте;
УПО: Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
KJV: He was unto me as a bear lying in wait, and as a lion in secret places. 11. извратил пути мои и растерзал меня, привел меня в ничто;
УПО: Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
KJV: He hath turned aside my ways, and pulled me in pieces: he hath made me desolate. 12. натянул лук Свой и поставил меня как бы целью для стрел;
УПО: Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
KJV: He hath bent his bow, and set me as a mark for the arrow. 13. послал в почки мои стрелы из колчана Своего.
УПО: пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
KJV: He hath caused the arrows of his quiver to enter into my reins. 14. Я стал посмешищем для всего народа моего, вседневною песнью их.
УПО: Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
KJV: I was a derision to all my people; and their song all the day. 15. Он пресытил меня горечью, напоил меня полынью.
УПО: Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
KJV: He hath filled me with bitterness, he hath made me drunken with wormwood. 16. Сокрушил камнями зубы мои, покрыл меня пеплом.
УПО: І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
KJV: He hath also broken my teeth with gravel stones, he hath covered me with ashes. 17. И удалился мир от души моей; я забыл о благоденствии,
УПО: і душа моя спокій згубила, забув я добро...
KJV: And thou hast removed my soul far off from peace: I forgat prosperity. 18. и сказал я: погибла сила моя и надежда моя на Господа.
УПО: І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
KJV: And I said, My strength and my hope is perished from the LORD: 19. Помысли о моем страдании и бедствии моем, о полыни и желчи.
УПО: Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
KJV: Remembering mine affliction and my misery, the wormwood and the gall. 20. Твердо помнит это душа моя и падает во мне.
УПО: душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
KJV: My soul hath them still in remembrance, and is humbled in me. 21. Вот что я отвечаю сердцу моему и потому уповаю:
УПО: Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
KJV: This I recall to my mind, therefore have I hope. 22. по милости Господа мы не исчезли, ибо милосердие Его не истощилось.
УПО: Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
KJV: It is of the LORD's mercies that we are not consumed, because his compassions fail not. 23. Оно обновляется каждое утро; велика верность Твоя!
УПО: нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
KJV: They are new every morning: great is thy faithfulness. 24. Господь часть моя, говорит душа моя, итак буду надеяться на Него.
УПО: Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
KJV: The LORD is my portion, saith my soul; therefore will I hope in him. 25. Благ Господь к надеющимся на Него, к душе, ищущей Его.
УПО: Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
KJV: The LORD is good unto them that wait for him, to the soul that seeketh him. 26. Благо тому, кто терпеливо ожидает спасения от Господа.
УПО: Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
KJV: It is good that a man should both hope and quietly wait for the salvation of the LORD. 27. Благо человеку, когда он несет иго в юности своей;
УПО: Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
KJV: It is good for a man that he bear the yoke of his youth. 28. сидит уединенно и молчит, ибо Он наложил его на него;
УПО: нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
KJV: He sitteth alone and keepeth silence, because he hath borne it upon him. 29. полагает уста свои в прах, [помышляя]: `может быть, еще есть надежда`;
УПО: хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
KJV: He putteth his mouth in the dust; if so be there may be hope. 30. подставляет ланиту свою биющему его, пресыщается поношением,
УПО: хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
KJV: He giveth his cheek to him that smiteth him: he is filled full with reproach. 31. ибо не навек оставляет Господь.
УПО: Бо Господь не навіки ж покине!
KJV: For the LORD will not cast off for ever: 32. Но послал горе, и помилует по великой благости Своей.
УПО: Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
KJV: But though he cause grief, yet will he have compassion according to the multitude of his mercies. 33. Ибо Он не по изволению сердца Своего наказывает и огорчает сынов человеческих.
УПО: бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
KJV: For he doth not afflict willingly nor grieve the children of men. 34. Но, когда попирают ногами своими всех узников земли,
УПО: Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
KJV: To crush under his feet all the prisoners of the earth. 35. когда неправедно судят человека пред лицем Всевышнего,
УПО: щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
KJV: To turn aside the right of a man before the face of the most High, 36. когда притесняют человека в деле его: разве не видит Господь?
УПО: щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
KJV: To subvert a man in his cause, the LORD approveth not. 37. Кто это говорит: `и то бывает, чему Господь не повелел быть`?
УПО: Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
KJV: Who is he that saith, and it cometh to pass, when the Lord commandeth it not? 38. Не от уст ли Всевышнего происходит бедствие и благополучие?
УПО: Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
KJV: Out of the mouth of the most High proceedeth not evil and good? 39. Зачем сетует человек живущий? всякий сетуй на грехи свои.
УПО: Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
KJV: Wherefore doth a living man complain, a man for the punishment of his sins? 40. Испытаем и исследуем пути свои, и обратимся к Господу.
УПО: Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
KJV: Let us search and try our ways, and turn again to the LORD. 41. Вознесем сердце наше и руки к Богу, [сущему] на небесах:
УПО: підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
KJV: Let us lift up our heart with our hands unto God in the heavens. 42. мы отпали и упорствовали; Ты не пощадил.
УПО: Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
KJV: We have transgressed and have rebelled: thou hast not pardoned. 43. Ты покрыл Себя гневом и преследовал нас, умерщвлял, не щадил;
УПО: закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
KJV: Thou hast covered with anger, and persecuted us: thou hast slain, thou hast not pitied. 44. Ты закрыл Себя облаком, чтобы не доходила молитва наша;
УПО: закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
KJV: Thou hast covered thyself with a cloud, that our prayer should not pass through. 45. сором и мерзостью Ты сделал нас среди народов.
УПО: Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
KJV: Thou hast made us as the offscouring and refuse in the midst of the people. 46. Разинули на нас пасть свою все враги наши.
УПО: наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
KJV: All our enemies have opened their mouths against us. 47. Ужас и яма, опустошение и разорение--доля наша.
УПО: страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
KJV: Fear and a snare is come upon us, desolation and destruction. 48. Потоки вод изливает око мое о гибели дщери народа моего.
УПО: Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
KJV: Mine eye runneth down with rivers of water for the destruction of the daughter of my people. 49. Око мое изливается и не перестает, ибо нет облегчения,
УПО: Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
KJV: Mine eye trickleth down, and ceaseth not, without any intermission. 50. доколе не призрит и не увидит Господь с небес.
УПО: аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
KJV: Till the LORD look down, and behold from heaven. 51. Око мое опечаливает душу мою ради всех дщерей моего города.
УПО: моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
KJV: Mine eye affecteth mine heart because of all the daughters of my city. 52. Всячески усиливались уловить меня, как птичку, враги мои, без всякой причины;
УПО: Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
KJV: Mine enemies chased me sore, like a bird, without cause. 53. повергли жизнь мою в яму и закидали меня камнями.
УПО: життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
KJV: They have cut off my life in the dungeon, and cast a stone upon me. 54. Воды поднялись до головы моей; я сказал: `погиб я`.
УПО: Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
KJV: Waters flowed over mine head; then I said, I am cut off. 55. Я призывал имя Твое, Господи, из ямы глубокой.
УПО: Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
KJV: I called upon thy name, O LORD, out of the low dungeon. 56. Ты слышал голос мой; не закрой уха Твоего от воздыхания моего, от вопля моего.
УПО: Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
KJV: Thou hast heard my voice: hide not thine ear at my breathing, at my cry. 57. Ты приближался, когда я взывал к Тебе, и говорил: `не бойся`.
УПО: Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
KJV: Thou drewest near in the day that I called upon thee: thou saidst, Fear not. 58. Ты защищал, Господи, дело души моей; искуплял жизнь мою.
УПО: За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
KJV: O LORD, thou hast pleaded the causes of my soul; thou hast redeemed my life. 59. Ты видишь, Господи, обиду мою; рассуди дело мое.
УПО: Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
KJV: O LORD, thou hast seen my wrong: judge thou my cause. 60. Ты видишь всю мстительность их, все замыслы их против меня.
УПО: Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
KJV: Thou hast seen all their vengeance and all their imaginations against me. 61. Ты слышишь, Господи, ругательство их, все замыслы их против меня,
УПО: Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
KJV: Thou hast heard their reproach, O LORD, and all their imaginations against me; 62. речи восстающих на меня и их ухищрения против меня всякий день.
УПО: мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
KJV: The lips of those that rose up against me, and their device against me all the day. 63. Воззри, сидят ли они, встают ли, я для них--песнь.
УПО: Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
KJV: Behold their sitting down, and their rising up; I am their musick. 64. Воздай им, Господи, по делам рук их;
УПО: Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
KJV: Render unto them a recompence, O LORD, according to the work of their hands. 65. пошли им помрачение сердца и проклятие Твое на них;
УПО: Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
KJV: Give them sorrow of heart, thy curse unto them. 66. преследуй их, Господи, гневом, и истреби их из поднебесной.
УПО: Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!
KJV: Persecute and destroy them in anger from under the heavens of the LORD.
|
