|
1. Слово Господне, которое было к Иоилю, сыну Вафуила.
УПО: Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.
KJV: The word of the LORD that came to Joel the son of Pethuel. 2. Слушайте это, старцы, и внимайте, все жители земли сей: бывало ли такое во дни ваши, или во дни отцов ваших?
УПО: Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?
KJV: Hear this, ye old men, and give ear, all ye inhabitants of the land. Hath this been in your days, or even in the days of your fathers? 3. Передайте об этом детям вашим; а дети ваши пусть скажут своим детям, а их дети следующему роду:
УПО: Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.
KJV: Tell ye your children of it, and let your children tell their children, and their children another generation. 4. оставшееся от гусеницы ела саранча, оставшееся от саранчи ели черви, а оставшееся от червей доели жуки.
УПО: Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.
KJV: That which the palmerworm hath left hath the locust eaten; and that which the locust hath left hath the cankerworm eaten; and that which the cankerworm hath left hath the caterpiller eaten. 5. Пробудитесь, пьяницы, и плачьте и рыдайте, все пьющие вино, о виноградном соке, ибо он отнят от уст ваших!
УПО: Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!
KJV: Awake, ye drunkards, and weep; and howl, all ye drinkers of wine, because of the new wine; for it is cut off from your mouth. 6. Ибо пришел на землю Мою народ сильный и бесчисленный; зубы у него--зубы львиные, и челюсти у него--как у львицы.
УПО: Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.
KJV: For a nation is come up upon my land, strong, and without number, whose teeth are the teeth of a lion, and he hath the cheek teeth of a great lion. 7. Опустошил он виноградную лозу Мою, и смоковницу Мою обломал, ободрал ее догола, и бросил; сделались белыми ветви ее.
УПО: Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.
KJV: He hath laid my vine waste, and barked my fig tree: he hath made it clean bare, and cast it away; the branches thereof are made white. 8. Рыдай, как молодая жена, препоясавшись [вретищем], о муже юности своей!
УПО: Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.
KJV: Lament like a virgin girded with sackcloth for the husband of her youth. 9. Прекратилось хлебное приношение и возлияние в доме Господнем; плачут священники, служители Господни.
УПО: Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.
KJV: The meat offering and the drink offering is cut off from the house of the LORD; the priests, the LORD's ministers, mourn. 10. Опустошено поле, сетует земля; ибо истреблен хлеб, высох виноградный сок, завяла маслина.
УПО: Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.
KJV: The field is wasted, the land mourneth; for the corn is wasted: the new wine is dried up, the oil languisheth. 11. Краснейте от стыда, земледельцы, рыдайте, виноградари, о пшенице и ячмене, потому что погибла жатва в поле,
УПО: Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.
KJV: Be ye ashamed, O ye husbandmen; howl, O ye vinedressers, for the wheat and for the barley; because the harvest of the field is perished. 12. засохла виноградная лоза и смоковница завяла; гранатовое дерево, пальма и яблоня, все дерева в поле посохли; потому и веселье у сынов человеческих исчезло.
УПО: Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.
KJV: The vine is dried up, and the fig tree languisheth; the pomegranate tree, the palm tree also, and the apple tree, even all the trees of the field, are withered: because joy is withered away from the sons of men. 13. Препояшьтесь [вретищем] и плачьте, священники! рыдайте, служители алтаря! войдите, ночуйте во вретищах, служители Бога моего! ибо не стало в доме Бога вашего хлебного приношения и возлияния.
УПО: Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!
KJV: Gird yourselves, and lament, ye priests: howl, ye ministers of the altar: come, lie all night in sackcloth, ye ministers of my God: for the meat offering and the drink offering is withholden from the house of your God. 14. Назначьте пост, объявите торжественное собрание, созовите старцев и всех жителей страны сей в дом Господа Бога вашего, и взывайте к Господу.
УПО: Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.
KJV: Sanctify ye a fast, call a solemn assembly, gather the elders and all the inhabitants of the land into the house of the LORD your God, and cry unto the LORD, 15. О, какой день! ибо день Господень близок; как опустошение от Всемогущего придет он.
УПО: Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
KJV: Alas for the day! for the day of the LORD is at hand, and as a destruction from the Almighty shall it come. 16. Не пред нашими ли глазами отнимается пища, от дома Бога нашего--веселье и радость?
УПО: Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?
KJV: Is not the meat cut off before our eyes, yea, joy and gladness from the house of our God? 17. Истлели зерна под глыбами своими, опустели житницы, разрушены кладовые, ибо не стало хлеба.
УПО: Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.
KJV: The seed is rotten under their clods, the garners are laid desolate, the barns are broken down; for the corn is withered. 18. Как стонет скот! уныло ходят стада волов, ибо нет для них пажити; томятся и стада овец.
УПО: Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!
KJV: How do the beasts groan! the herds of cattle are perplexed, because they have no pasture; yea, the flocks of sheep are made desolate. 19. К Тебе, Господи, взываю; ибо огонь пожрал злачные пастбища пустыни, и пламя попалило все дерева в поле.
УПО: До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.
KJV: O LORD, to thee will I cry: for the fire hath devoured the pastures of the wilderness, and the flame hath burned all the trees of the field. 20. Даже и животные на поле взывают к Тебе, потому что иссохли потоки вод, и огонь истребил пастбища пустыни.
УПО: Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!
KJV: The beasts of the field cry also unto thee: for the rivers of waters are dried up, and the fire hath devoured the pastures of the wilderness.
|
