|
1. В четвертый год царя Дария было слово Господне к Захарии, в четвертый день девятого месяца, Хаслева,
УПО: І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.
KJV: And it came to pass in the fourth year of king Darius, that the word of the LORD came unto Zechariah in the fourth day of the ninth month, even in Chisleu; 2. когда Вефиль послал Сарецера и Регем-Мелеха и спутников его помолиться пред лицем Господа
УПО: І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,
KJV: When they had sent unto the house of God Sherezer and Regemmelech, and their men, to pray before the LORD, 3. и спросить у священников, которые в доме Господа Саваофа, и у пророков, говоря: `плакать ли мне в пятый месяц и поститься, как я делал это уже много лет?`
УПО: щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?
KJV: And to speak unto the priests which were in the house of the LORD of hosts, and to the prophets, saying, Should I weep in the fifth month, separating myself, as I have done these so many years? 4. И было ко мне слово Господа Саваофа:
УПО: І було слово Господа Саваота таке:
KJV: Then came the word of the LORD of hosts unto me, saying, 5. скажи всему народу земли сей и священникам так: когда вы постились и плакали в пятом и седьмом месяце, притом уже семьдесят лет, для Меня ли вы постились? для Меня ли?
УПО: Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п'ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?
KJV: Speak unto all the people of the land, and to the priests, saying, When ye fasted and mourned in the fifth and seventh month, even those seventy years, did ye at all fast unto me, even to me? 6. И когда вы едите и когда пьете, не для себя ли вы едите, не для себя ли вы пьете?
УПО: А коли ви їсте та коли ви п'єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте?
KJV: And when ye did eat, and when ye did drink, did not ye eat for yourselves, and drink for yourselves? 7. Не те же ли слова провозглашал Господь через прежних пророков, когда еще Иерусалим был населен и покоен, и города вокруг него, южная страна и низменность, были населены?
УПО: Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?
KJV: Should ye not hear the words which the LORD hath cried by the former prophets, when Jerusalem was inhabited and in prosperity, and the cities thereof round about her, when men inhabited the south and the plain? 8. И было слово Господне к Захарии:
УПО: І було до Захарія слово Господнє таке:
KJV: And the word of the LORD came unto Zechariah, saying, 9. так говорил тогда Господь Саваоф: производите суд справедливый и оказывайте милость и сострадание каждый брату своему;
УПО: Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.
KJV: Thus speaketh the LORD of hosts, saying, Execute true judgment, and shew mercy and compassions every man to his brother: 10. вдовы и сироты, пришельца и бедного не притесняйте и зла друг против друга не мыслите в сердце вашем.
УПО: А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!
KJV: And oppress not the widow, nor the fatherless, the stranger, nor the poor; and let none of you imagine evil against his brother in your heart. 11. Но они не хотели внимать, отворотились от Меня, и уши свои отяготили, чтобы не слышать.
УПО: Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,
KJV: But they refused to hearken, and pulled away the shoulder, and stopped their ears, that they should not hear. 12. И сердце свое окаменили, чтобы не слышать закона и слов, которые посылал Господь Саваоф Духом Своим через прежних пророков; за то и постиг их великий гнев Господа Саваофа.
УПО: і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
KJV: Yea, they made their hearts as an adamant stone, lest they should hear the law, and the words which the LORD of hosts hath sent in his spirit by the former prophets: therefore came a great wrath from the LORD of hosts. 13. И было: как Он взывал, а они не слушали, так и они взывали, а Я не слушал, говорит Господь Саваоф.
УПО: І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.
KJV: Therefore it is come to pass, that as he cried, and they would not hear; so they cried, and I would not hear, saith the LORD of hosts: 14. И Я развеял их по всем народам, которых они не знали, и земля сия опустела после них, так что никто не ходил по ней ни взад, ни вперед, и они сделали вожделенную страну пустынею.
УПО: І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.
KJV: But I scattered them with a whirlwind among all the nations whom they knew not. Thus the land was desolate after them, that no man passed through nor returned: for they laid the pleasant land desolate.
|
