|
1. В это время пришли некоторые и рассказали Ему о Галилеянах, которых кровь Пилат смешал с жертвами их.
УПО: Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.
KJV: There were present at that season some that told him of the Galilaeans, whose blood Pilate had mingled with their sacrifices. 2. Иисус сказал им на это: думаете ли вы, что эти Галилеяне были грешнее всех Галилеян, что так пострадали?
УПО: Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?
KJV: And Jesus answering said unto them, Suppose ye that these Galilaeans were sinners above all the Galilaeans, because they suffered such things? 3. Нет, говорю вам, но, если не покаетесь, все так же погибнете.
УПО: Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
KJV: I tell you, Nay: but, except ye repent, ye shall all likewise perish. 4. Или думаете ли, что те восемнадцать человек, на которых упала башня Силоамская и побила их, виновнее были всех, живущих в Иерусалиме?
УПО: Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
KJV: Or those eighteen, upon whom the tower in Siloam fell, and slew them, think ye that they were sinners above all men that dwelt in Jerusalem? 5. Нет, говорю вам, но, если не покаетесь, все так же погибнете.
УПО: Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
KJV: I tell you, Nay: but, except ye repent, ye shall all likewise perish. 6. И сказал сию притчу: некто имел в винограднике своем посаженную смоковницу, и пришел искать плода на ней, и не нашел;
УПО: І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
KJV: He spake also this parable; A certain man had a fig tree planted in his vineyard; and he came and sought fruit thereon, and found none. 7. и сказал виноградарю: вот, я третий год прихожу искать плода на этой смоковнице и не нахожу; сруби ее: на что она и землю занимает?
УПО: І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?
KJV: Then said he unto the dresser of his vineyard, Behold, these three years I come seeking fruit on this fig tree, and find none: cut it down; why cumbereth it the ground? 8. Но он сказал ему в ответ: господин! оставь ее и на этот год, пока я окопаю ее и обложу навозом, --
УПО: А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,
KJV: And he answering said unto him, Lord, let it alone this year also, till I shall dig about it, and dung it: 9. не принесет ли плода; если же нет, то в следующий [год] срубишь ее.
УПО: чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.
KJV: And if it bear fruit, well: and if not, then after that thou shalt cut it down. 10. В одной из синагог учил Он в субботу.
УПО: І навчав Він в одній з синагог у суботу.
KJV: And he was teaching in one of the synagogues on the sabbath. 11. Там была женщина, восемнадцать лет имевшая духа немощи: она была скорчена и не могла выпрямиться.
УПО: І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.
KJV: And, behold, there was a woman which had a spirit of infirmity eighteen years, and was bowed together, and could in no wise lift up herself. 12. Иисус, увидев ее, подозвал и сказал ей: женщина! ты освобождаешься от недуга твоего.
УПО: А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.
KJV: And when Jesus saw her, he called her to him, and said unto her, Woman, thou art loosed from thine infirmity. 13. И возложил на нее руки, и она тотчас выпрямилась и стала славить Бога.
УПО: І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!
KJV: And he laid his hands on her: and immediately she was made straight, and glorified God. 14. При этом начальник синагоги, негодуя, что Иисус исцелил в субботу, сказал народу: есть шесть дней, в которые должно делать; в те и приходите исцеляться, а не в день субботний.
УПО: Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.
KJV: And the ruler of the synagogue answered with indignation, because that Jesus had healed on the sabbath day, and said unto the people, There are six days in which men ought to work: in them therefore come and be healed, and not on the sabbath day. 15. Господь сказал ему в ответ: лицемер! не отвязывает ли каждый из вас вола своего или осла от яслей в субботу и не ведет ли поить?
УПО: А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?
KJV: The Lord then answered him, and said, Thou hypocrite, doth not each one of you on the sabbath loose his ox or his ass from the stall, and lead him away to watering? 16. сию же дочь Авраамову, которую связал сатана вот уже восемнадцать лет, не надлежало ли освободить от уз сих в день субботний?
УПО: Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?
KJV: And ought not this woman, being a daughter of Abraham, whom Satan hath bound, lo, these eighteen years, be loosed from this bond on the sabbath day? 17. И когда говорил Он это, все противившиеся Ему стыдились; и весь народ радовался о всех славных делах Его.
УПО: А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
KJV: And when he had said these things, all his adversaries were ashamed: and all the people rejoiced for all the glorious things that were done by him. 18. Он же сказал: чему подобно Царствие Божие? и чему уподоблю его?
УПО: Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?
KJV: Then said he, Unto what is the kingdom of God like? and whereunto shall I resemble it? 19. Оно подобно зерну горчичному, которое, взяв, человек посадил в саду своем; и выросло, и стало большим деревом, и птицы небесные укрывались в ветвях его.
УПО: Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.
KJV: It is like a grain of mustard seed, which a man took, and cast into his garden; and it grew, and waxed a great tree; and the fowls of the air lodged in the branches of it. 20. Ещё сказал: чему уподоблю Царствие Божие?
УПО: І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?
KJV: And again he said, Whereunto shall I liken the kingdom of God? 21. Оно подобно закваске, которую женщина, взяв, положила в три меры муки, доколе не вскисло всё.
УПО: Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.
KJV: It is like leaven, which a woman took and hid in three measures of meal, till the whole was leavened. 22. И проходил по городам и селениям, уча и направляя путь к Иерусалиму.
УПО: І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.
KJV: And he went through the cities and villages, teaching, and journeying toward Jerusalem. 23. Некто сказал Ему: Господи! неужели мало спасающихся? Он же сказал им:
УПО: І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:
KJV: Then said one unto him, Lord, are there few that be saved? And he said unto them, 24. подвизайтесь войти сквозь тесные врата, ибо, сказываю вам, многие поищут войти, и не возмогут.
УПО: Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!
KJV: Strive to enter in at the strait gate: for many, I say unto you, will seek to enter in, and shall not be able. 25. Когда хозяин дома встанет и затворит двери, тогда вы, стоя вне, станете стучать в двери и говорить: Господи! Господи! отвори нам; но Он скажет вам в ответ: не знаю вас, откуда вы.
УПО: Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!
KJV: When once the master of the house is risen up, and hath shut to the door, and ye begin to stand without, and to knock at the door, saying, Lord, Lord, open unto us; and he shall answer and say unto you, I know you not whence ye are: 26. Тогда станете говорить: мы ели и пили пред Тобою, и на улицах наших учил Ты.
УПО: Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...
KJV: Then shall ye begin to say, We have eaten and drunk in thy presence, and thou hast taught in our streets. 27. Но Он скажет: говорю вам: не знаю вас, откуда вы; отойдите от Меня все делатели неправды.
УПО: А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!
KJV: But he shall say, I tell you, I know you not whence ye are; depart from me, all ye workers of iniquity. 28. Там будет плач и скрежет зубов, когда увидите Авраама, Исаака и Иакова и всех пророков в Царствии Божием, а себя изгоняемыми вон.
УПО: Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...
KJV: There shall be weeping and gnashing of teeth, when ye shall see Abraham, and Isaac, and Jacob, and all the prophets, in the kingdom of God, and you yourselves thrust out. 29. И придут от востока и запада, и севера и юга, и возлягут в Царствии Божием.
УПО: І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!
KJV: And they shall come from the east, and from the west, and from the north, and from the south, and shall sit down in the kingdom of God. 30. И вот, есть последние, которые будут первыми, и есть первые, которые будут последними.
УПО: І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!
KJV: And, behold, there are last which shall be first, and there are first which shall be last. 31. В тот день пришли некоторые из фарисеев и говорили Ему: выйди и удались отсюда, ибо Ирод хочет убить Тебя.
УПО: Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...
KJV: The same day there came certain of the Pharisees, saying unto him, Get thee out, and depart hence: for Herod will kill thee. 32. И сказал им: пойдите, скажите этой лисице: се, изгоняю бесов и совершаю исцеления сегодня и завтра, и в третий [день] кончу;
УПО: А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.
KJV: And he said unto them, Go ye, and tell that fox, Behold, I cast out devils, and I do cures to day and to morrow, and the third day I shall be perfected. 33. а впрочем, Мне должно ходить сегодня, завтра и в последующий день, потому что не бывает, чтобы пророк погиб вне Иерусалима.
УПО: Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
KJV: Nevertheless I must walk to day, and to morrow, and the day following: for it cannot be that a prophet perish out of Jerusalem. 34. Иерусалим! Иерусалим! избивающий пророков и камнями побивающий посланных к тебе! сколько раз хотел Я собрать чад твоих, как птица птенцов своих под крылья, и вы не захотели!
УПО: Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
KJV: O Jerusalem, Jerusalem, which killest the prophets, and stonest them that are sent unto thee; how often would I have gathered thy children together, as a hen doth gather her brood under her wings, and ye would not! 35. Се, оставляется вам дом ваш пуст. Сказываю же вам, что вы не увидите Меня, пока не придет время, когда скажете: благословен Грядый во имя Господне!
УПО: Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я!
KJV: Behold, your house is left unto you desolate: and verily I say unto you, Ye shall not see me, until the time come when ye shall say, Blessed is he that cometh in the name of the Lord.
|
