|
1. Некоторые, пришедшие из Иудеи, учили братьев: если не обрежетесь по обряду Моисееву, не можете спастись.
УПО: А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.
KJV: And certain men which came down from Judaea taught the brethren, and said, Except ye be circumcised after the manner of Moses, ye cannot be saved. 2. Когда же произошло разногласие и немалое состязание у Павла и Варнавы с ними, то положили Павлу и Варнаве и некоторым другим из них отправиться по сему делу к Апостолам и пресвитерам в Иерусалим.
УПО: Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
KJV: When therefore Paul and Barnabas had no small dissension and disputation with them, they determined that Paul and Barnabas, and certain other of them, should go up to Jerusalem unto the apostles and elders about this question. 3. Итак, быв провожены церковью, они проходили Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников, и производили радость великую во всех братиях.
УПО: Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.
KJV: And being brought on their way by the church, they passed through Phenice and Samaria, declaring the conversion of the Gentiles: and they caused great joy unto all the brethren. 4. По прибытии же в Иерусалим они были приняты церковью, Апостолами и пресвитерами, и возвестили всё, что Бог сотворил с ними и как отверз дверь веры язычникам.
УПО: Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.
KJV: And when they were come to Jerusalem, they were received of the church, and of the apostles and elders, and they declared all things that God had done with them. 5. Тогда восстали некоторые из фарисейской ереси уверовавшие и говорили, что должно обрезывать [язычников] и заповедывать соблюдать закон Моисеев.
УПО: Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.
KJV: But there rose up certain of the sect of the Pharisees which believed, saying, That it was needful to circumcise them, and to command them to keep the law of Moses. 6. Апостолы и пресвитеры собрались для рассмотрения сего дела.
УПО: І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.
KJV: And the apostles and elders came together for to consider of this matter. 7. По долгом рассуждении Петр, встав, сказал им: мужи братия! вы знаете, что Бог от дней первых избрал из нас [меня], чтобы из уст моих язычники услышали слово Евангелия и уверовали;
УПО: Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.
KJV: And when there had been much disputing, Peter rose up, and said unto them, Men and brethren, ye know how that a good while ago God made choice among us, that the Gentiles by my mouth should hear the word of the gospel, and believe. 8. и Сердцеведец Бог дал им свидетельство, даровав им Духа Святаго, как и нам;
УПО: І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
KJV: And God, which knoweth the hearts, bare them witness, giving them the Holy Ghost, even as he did unto us; 9. и не положил никакого различия между нами и ими, верою очистив сердца их.
УПО: і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
KJV: And put no difference between us and them, purifying their hearts by faith. 10. Что же вы ныне искушаете Бога, [желая] возложить на выи учеников иго, которого не могли понести ни отцы наши, ни мы?
УПО: Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?
KJV: Now therefore why tempt ye God, to put a yoke upon the neck of the disciples, which neither our fathers nor we were able to bear? 11. Но мы веруем, что благодатию Господа Иисуса Христа спасемся, как и они.
УПО: Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.
KJV: But we believe that through the grace of the LORD Jesus Christ we shall be saved, even as they. 12. Тогда умолкло все собрание и слушало Варнаву и Павла, рассказывавших, какие знамения и чудеса сотворил Бог через них среди язычников.
УПО: І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!
KJV: Then all the multitude kept silence, and gave audience to Barnabas and Paul, declaring what miracles and wonders God had wrought among the Gentiles by them. 13. После же того, как они умолкли, начал речь Иаков и сказал: мужи братия! послушайте меня.
УПО: Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.
KJV: And after they had held their peace, James answered, saying, Men and brethren, hearken unto me: 14. Симон изъяснил, как Бог первоначально призрел на язычников, чтобы составить из них народ во имя Свое.
УПО: Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.
KJV: Simeon hath declared how God at the first did visit the Gentiles, to take out of them a people for his name. 15. И с сим согласны слова пророков, как написано:
УПО: І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:
KJV: And to this agree the words of the prophets; as it is written, 16. Потом обращусь и воссоздам скинию Давидову падшую, и то, что в ней разрушено, воссоздам, и исправлю ее,
УПО: Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
KJV: After this I will return, and will build again the tabernacle of David, which is fallen down; and I will build again the ruins thereof, and I will set it up: 17. чтобы взыскали Господа прочие человеки и все народы, между которыми возвестится имя Мое, говорит Господь, творящий все сие.
УПО: щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!
KJV: That the residue of men might seek after the Lord, and all the Gentiles, upon whom my name is called, saith the Lord, who doeth all these things. 18. Ведомы Богу от вечности все дела Его.
УПО: Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.
KJV: Known unto God are all his works from the beginning of the world. 19. Посему я полагаю не затруднять обращающихся к Богу из язычников,
УПО: Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,
KJV: Wherefore my sentence is, that we trouble not them, which from among the Gentiles are turned to God: 20. а написать им, чтобы они воздерживались от оскверненного идолами, от блуда, удавленины и крови, и чтобы не делали другим того, чего не хотят себе.
УПО: але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.
KJV: But that we write unto them, that they abstain from pollutions of idols, and from fornication, and from things strangled, and from blood. 21. Ибо [закон] Моисеев от древних родов по всем городам имеет проповедующих его и читается в синагогах каждую субботу.
УПО: Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.
KJV: For Moses of old time hath in every city them that preach him, being read in the synagogues every sabbath day. 22. Тогда Апостолы и пресвитеры со всею церковью рассудили, избрав из среды себя мужей, послать их в Антиохию с Павлом и Варнавою, [именно]: Иуду, прозываемого Варсавою, и Силу, мужей, начальствующих между братиями,
УПО: Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,
KJV: Then pleased it the apostles and elders with the whole church, to send chosen men of their own company to Antioch with Paul and Barnabas; namely, Judas surnamed Barsabas and Silas, chief men among the brethren: 23. написав и вручив им следующее: `Апостолы и пресвитеры и братия--находящимся в Антиохии, Сирии и Киликии братиям из язычников: радоваться.
УПО: написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!
KJV: And they wrote letters by them after this manner; The apostles and elders and brethren send greeting unto the brethren which are of the Gentiles in Antioch and Syria and Cilicia. 24. Поелику мы услышали, что некоторые, вышедшие от нас, смутили вас [своими] речами и поколебали ваши души, говоря, что должно обрезываться и соблюдать закон, чего мы им не поручали,
УПО: Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
KJV: Forasmuch as we have heard, that certain which went out from us have troubled you with words, subverting your souls, saying, Ye must be circumcised, and keep the law: to whom we gave no such commandment: 25. то мы, собравшись, единодушно рассудили, избрав мужей, послать их к вам с возлюбленными нашими Варнавою и Павлом,
УПО: то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,
KJV: It seemed good unto us, being assembled with one accord, to send chosen men unto you with our beloved Barnabas and Paul, 26. человеками, предавшими души свои за имя Господа нашего Иисуса Христа.
УПО: людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
KJV: Men that have hazarded their lives for the name of our Lord Jesus Christ. 27. Итак мы послали Иуду и Силу, которые изъяснят вам то же и словесно.
УПО: Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
KJV: We have sent therefore Judas and Silas, who shall also tell you the same things by mouth. 28. Ибо угодно Святому Духу и нам не возлагать на вас никакого бремени более, кроме сего необходимого:
УПО: Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:
KJV: For it seemed good to the Holy Ghost, and to us, to lay upon you no greater burden than these necessary things; 29. воздерживаться от идоложертвенного и крови, и удавленины, и блуда, и не делать другим того, чего себе не хотите. Соблюдая сие, хорошо сделаете. Будьте здравы`.
УПО: стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...
KJV: That ye abstain from meats offered to idols, and from blood, and from things strangled, and from fornication: from which if ye keep yourselves, ye shall do well. Fare ye well. 30. Итак, отправленные пришли в Антиохию и, собрав людей, вручили письмо.
УПО: Посланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.
KJV: So when they were dismissed, they came to Antioch: and when they had gathered the multitude together, they delivered the epistle: 31. Они же, прочитав, возрадовались о сем наставлении.
УПО: А перечитавши, раділи з потішення того.
KJV: Which when they had read, they rejoiced for the consolation. 32. Иуда и Сила, будучи также пророками, обильным словом преподали наставление братиям и утвердили их.
УПО: А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.
KJV: And Judas and Silas, being prophets also themselves, exhorted the brethren with many words, and confirmed them. 33. Пробыв там [некоторое] время, они с миром отпущены были братиями к Апостолам.
УПО: А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
KJV: And after they had tarried there a space, they were let go in peace from the brethren unto the apostles. 34. Но Силе рассудилось остаться там. (А Иуда возвратился в Иерусалим.)
УПО: Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
KJV: Notwithstanding it pleased Silas to abide there still. 35. Павел же и Варнава жили в Антиохии, уча и благовествуя, вместе с другими многими, слово Господне.
УПО: А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.
KJV: Paul also and Barnabas continued in Antioch, teaching and preaching the word of the Lord, with many others also. 36. По некотором времени Павел сказал Варнаве: пойдем опять, посетим братьев наших по всем городам, в которых мы проповедали слово Господне, как они живут.
УПО: А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.
KJV: And some days after Paul said unto Barnabas, Let us go again and visit our brethren in every city where we have preached the word of the LORD, and see how they do. 37. Варнава хотел взять с собою Иоанна, называемого Марком.
УПО: А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.
KJV: And Barnabas determined to take with them John, whose surname was Mark. 38. Но Павел полагал не брать отставшего от них в Памфилии и не шедшего с ними на дело, на которое они были посланы.
УПО: Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
KJV: But Paul thought not good to take him with them, who departed from them from Pamphylia, and went not with them to the work. 39. Отсюда произошло огорчение, так что они разлучились друг с другом; и Варнава, взяв Марка, отплыл в Кипр;
УПО: І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.
KJV: And the contention was so sharp between them, that they departed asunder one from the other: and so Barnabas took Mark, and sailed unto Cyprus; 40. а Павел, избрав себе Силу, отправился, быв поручен братиями благодати Божией,
УПО: А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.
KJV: And Paul chose Silas, and departed, being recommended by the brethren unto the grace of God. 41. и проходил Сирию и Киликию, утверждая церкви.
УПО: І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.
KJV: And he went through Syria and Cilicia, confirming the churches.
|
