1. Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором. УПО: Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою. KJV: Better is a dry morsel, and quietness therewith, than an house full of sacrifices with strife. 2. Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство. УПО: Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок. KJV: A wise servant shall have rule over a son that causeth shame, and shall have part of the inheritance among the brethren. 3. Плавильня--для серебра, и горнило--для золота, а сердца испытывает Господь. УПО: Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує. KJV: The fining pot is for silver, and the furnace for gold: but the LORD trieth the hearts. 4. Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного. УПО: Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного. KJV: A wicked doer giveth heed to false lips; and a liar giveth ear to a naughty tongue. 5. Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным. УПО: Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини. KJV: Whoso mocketh the poor reproacheth his Maker: and he that is glad at calamities shall not be unpunished. 6. Венец стариков--сыновья сыновей, и слава детей--родители их. УПО: Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки. KJV: Children's children are the crown of old men; and the glory of children are their fathers. 7. Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному--уста лживые. УПО: Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива. KJV: Excellent speech becometh not a fool: much less do lying lips a prince. 8. Подарок--драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет. УПО: Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому. KJV: A gift is as a precious stone in the eyes of him that hath it: whithersoever it turneth, it prospereth. 9. Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нем, тот удаляет друга. УПО: Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів. KJV: He that covereth a transgression seeketh love; but he that repeateth a matter separateth very friends. 10. На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов. УПО: На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів. KJV: A reproof entereth more into a wise man than an hundred stripes into a fool. 11. Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него. УПО: Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. KJV: An evil man seeketh only rebellion: therefore a cruel messenger shall be sent against him. 12. Лучше встретить человеку медведицу, лишенную детей, нежели глупца с его глупостью. УПО: Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його. KJV: Let a bear robbed of her whelps meet a man, rather than a fool in his folly. 13. Кто за добро воздает злом, от дома того не отойдет зло. УПО: Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому. KJV: Whoso rewardeth evil for good, evil shall not depart from his house. 14. Начало ссоры--как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она. УПО: Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її! KJV: The beginning of strife is as when one letteth out water: therefore leave off contention, before it be meddled with. 15. Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного--оба мерзость пред Господом. УПО: Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні. KJV: He that justifieth the wicked, and he that condemneth the just, even they both are abomination to the LORD. 16. К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости [у] [него] нет разума. УПО: Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема? KJV: Wherefore is there a price in the hand of a fool to get wisdom, seeing he hath no heart to it? 17. Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья. УПО: Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом. KJV: A friend loveth at all times, and a brother is born for adversity. 18. Человек малоумный дает руку и ручается за ближнего своего. УПО: Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого. KJV: A man void of understanding striketh hands, and becometh surety in the presence of his friend. 19. Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения. УПО: Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. KJV: He loveth transgression that loveth strife: and he that exalteth his gate seeketh destruction. 20. Коварное сердце не найдет добра, и лукавый язык попадет в беду. УПО: Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло. KJV: He that hath a froward heart findeth no good: and he that hath a perverse tongue falleth into mischief. 21. Родил кто глупого, --себе на горе, и отец глупого не порадуется. УПО: Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого. KJV: He that begetteth a fool doeth it to his sorrow: and the father of a fool hath no joy. 22. Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости. УПО: Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості. KJV: A merry heart doeth good like a medicine: but a broken spirit drieth the bones. 23. Нечестивый берет подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия. УПО: Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя. KJV: A wicked man taketh a gift out of the bosom to pervert the ways of judgment. 24. Мудрость--пред лицем у разумного, а глаза глупца--на конце земли. УПО: З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі. KJV: Wisdom is before him that hath understanding; but the eyes of a fool are in the ends of the earth. 25. Глупый сын--досада отцу своему и огорчение для матери своей. УПО: Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість. KJV: A foolish son is a grief to his father, and bitterness to her that bare him. 26. Нехорошо и обвинять правого, [и] бить вельмож за правду. УПО: Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість! KJV: Also to punish the just is not good, nor to strike princes for equity. 27. Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен. УПО: Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина. KJV: He that hath knowledge spareth his words: and a man of understanding is of an excellent spirit. 28. И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои--благоразумным. УПО: І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним. KJV: Even a fool, when he holdeth his peace, is counted wise: and he that shutteth his lips is esteemed a man of understanding.
|