|
1. Доброе имя лучше дорогой масти, и день смерти--дня рождения.
УПО: Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
KJV: A good name is better than precious ointment; and the day of death than the day of one's birth. 2. Лучше ходить в дом плача об умершем, нежели ходить в дом пира; ибо таков конец всякого человека, и живой приложит [это] к своему сердцу.
УПО: Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
KJV: It is better to go to the house of mourning, than to go to the house of feasting: for that is the end of all men; and the living will lay it to his heart. 3. Сетование лучше смеха; потому что при печали лица сердце делается лучше.
УПО: Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
KJV: Sorrow is better than laughter: for by the sadness of the countenance the heart is made better. 4. Сердце мудрых--в доме плача, а сердце глупых--в доме веселья.
УПО: Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.
KJV: The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth. 5. Лучше слушать обличения от мудрого, нежели слушать песни глупых;
УПО: Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
KJV: It is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools. 6. потому что смех глупых то же, что треск тернового хвороста под котлом. И это--суета!
УПО: бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...
KJV: For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool: this also is vanity. 7. Притесняя других, мудрый делается глупым, и подарки портят сердце.
УПО: Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
KJV: Surely oppression maketh a wise man mad; and a gift destroyeth the heart. 8. Конец дела лучше начала его; терпеливый лучше высокомерного.
УПО: Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
KJV: Better is the end of a thing than the beginning thereof: and the patient in spirit is better than the proud in spirit. 9. Не будь духом твоим поспешен на гнев, потому что гнев гнездится в сердце глупых.
УПО: Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
KJV: Be not hasty in thy spirit to be angry: for anger resteth in the bosom of fools. 10. Не говори: `отчего это прежние дни были лучше нынешних?`, потому что не от мудрости ты спрашиваешь об этом.
УПО: Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.
KJV: Say not thou, What is the cause that the former days were better than these? for thou dost not enquire wisely concerning this. 11. Хороша мудрость с наследством, и особенно для видящих солнце:
УПО: Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
KJV: Wisdom is good with an inheritance: and by it there is profit to them that see the sun. 12. потому что под сенью ее [то же, что] под сенью серебра; но превосходство знания в [том, что] мудрость дает жизнь владеющему ею.
УПО: бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
KJV: For wisdom is a defence, and money is a defence: but the excellency of knowledge is, that wisdom giveth life to them that have it. 13. Смотри на действование Божие: ибо кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?
УПО: Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?
KJV: Consider the work of God: for who can make that straight, which he hath made crooked? 14. Во дни благополучия пользуйся благом, а во дни несчастья размышляй: то и другое соделал Бог для того, чтобы человек ничего не мог сказать против Него.
УПО: За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
KJV: In the day of prosperity be joyful, but in the day of adversity consider: God also hath set the one over against the other, to the end that man should find nothing after him. 15. Всего насмотрелся я в суетные дни мои: праведник гибнет в праведности своей; нечестивый живет долго в нечестии своем.
УПО: В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
KJV: All things have I seen in the days of my vanity: there is a just man that perisheth in his righteousness, and there is a wicked man that prolongeth his life in his wickedness. 16. Не будь слишком строг, и не выставляй себя слишком мудрым; зачем тебе губить себя?
УПО: Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
KJV: Be not righteous over much; neither make thyself over wise: why shouldest thou destroy thyself ? 17. Не предавайся греху, и не будь безумен: зачем тебе умирать не в свое время?
УПО: Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
KJV: Be not over much wicked, neither be thou foolish: why shouldest thou die before thy time? 18. Хорошо, если ты будешь держаться одного и не отнимать руки от другого; потому что кто боится Бога, тот избежит всего того.
УПО: Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
KJV: It is good that thou shouldest take hold of this; yea, also from this withdraw not thine hand: for he that feareth God shall come forth of them all. 19. Мудрость делает мудрого сильнее десяти властителей, которые в городе.
УПО: Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
KJV: Wisdom strengtheneth the wise more than ten mighty men which are in the city. 20. Нет человека праведного на земле, который делал бы добро и не грешил бы;
УПО: Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
KJV: For there is not a just man upon earth, that doeth good, and sinneth not. 21. поэтому не на всякое слово, которое говорят, обращай внимание, чтобы не услышать тебе раба твоего, когда он злословит тебя;
УПО: тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
KJV: Also take no heed unto all words that are spoken; lest thou hear thy servant curse thee: 22. ибо сердце твое знает много случаев, когда и сам ты злословил других.
УПО: знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
KJV: For oftentimes also thine own heart knoweth that thou thyself likewise hast cursed others. 23. Все это испытал я мудростью; я сказал: `буду я мудрым`; но мудрость далека от меня.
УПО: Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
KJV: All this have I proved by wisdom: I said, I will be wise; but it was far from me. 24. Далеко то, что было, и глубоко--глубоко: кто постигнет его?
УПО: Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
KJV: That which is far off, and exceeding deep, who can find it out? 25. Обратился я сердцем моим к тому, чтобы узнать, исследовать и изыскать мудрость и разум, и познать нечестие глупости, невежества и безумия, --
УПО: Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
KJV: I applied mine heart to know, and to search, and to seek out wisdom, and the reason of things, and to know the wickedness of folly, even of foolishness and madness: 26. и нашел я, что горче смерти женщина, потому что она--сеть, и сердце ее--силки, руки ее--оковы; добрый пред Богом спасется от нее, а грешник уловлен будет ею.
УПО: І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
KJV: And I find more bitter than death the woman, whose heart is snares and nets, and her hands as bands: whoso pleaseth God shall escape from her; but the sinner shall be taken by her. 27. Вот это нашел я, сказал Екклесиаст, испытывая одно за другим.
УПО: Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
KJV: Behold, this have I found, saith the preacher, counting one by one, to find out the account: 28. Чего еще искала душа моя, и я не нашел? --Мужчину одного из тысячи я нашел, а женщину между всеми ими не нашел.
УПО: Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...
KJV: Which yet my soul seeketh, but I find not: one man among a thousand have I found; but a woman among all those have I not found. 29. Только это я нашел, что Бог сотворил человека правым, а люди пустились во многие помыслы.
УПО: Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
KJV: Lo, this only have I found, that God hath made man upright; but they have sought out many inventions.
|
