1. Отпускай хлеб твой по водам, потому что по прошествии многих дней опять найдешь его. УПО: Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його. KJV: Cast thy bread upon the waters: for thou shalt find it after many days. 2. Давай часть семи и даже восьми, потому что не знаешь, какая беда будет на земле. УПО: Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі. KJV: Give a portion to seven, and also to eight; for thou knowest not what evil shall be upon the earth. 3. Когда облака будут полны, то они прольют на землю дождь; и если упадет дерево на юг или на север, то оно там и останется, куда упадет. УПО: Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде. KJV: If the clouds be full of rain, they empty themselves upon the earth: and if the tree fall toward the south, or toward the north, in the place where the tree falleth, there it shall be. 4. Кто наблюдает ветер, тому не сеять; и кто смотрит на облака, тому не жать. УПО: Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати. KJV: He that observeth the wind shall not sow; and he that regardeth the clouds shall not reap. 5. Как ты не знаешь путей ветра и того, как [образуются] кости во чреве беременной, так не можешь знать дело Бога, Который делает все. УПО: Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе. KJV: As thou knowest not what is the way of the spirit, nor how the bones do grow in the womb of her that is with child: even so thou knowest not the works of God who maketh all. 6. Утром сей семя твое, и вечером не давай отдыха руке твоей, потому что ты не знаешь, то или другое будет удачнее, или то и другое равно хорошо будет. УПО: Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі. KJV: In the morning sow thy seed, and in the evening withhold not thine hand: for thou knowest not whether shall prosper, either this or that, or whether they both shall be alike good. 7. Сладок свет, и приятно для глаз видеть солнце. УПО: І світло солодке, і добре очам сонце бачити, KJV: Truly the light is sweet, and a pleasant thing it is for the eyes to behold the sun: 8. Если человек проживет [и] много лет, то пусть веселится он в продолжение всех их, и пусть помнит о днях темных, которых будет много: все, что будет, --суета! УПО: і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота! KJV: But if a man live many years, and rejoice in them all; yet let him remember the days of darkness; for they shall be many. All that cometh is vanity. 9. Веселись, юноша, в юности твоей, и да вкушает сердце твое радости во дни юности твоей, и ходи по путям сердца твоего и по видению очей твоих; только знай, что за все это Бог приведет тебя на суд. УПО: Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду! KJV: Rejoice, O young man, in thy youth; and let thy heart cheer thee in the days of thy youth, and walk in the ways of thine heart, and in the sight of thine eyes: but know thou, that for all these things God will bring thee into judgment. 10. И удаляй печаль от сердца твоего, и уклоняй злое от тела твоего, потому что детство и юность--суета. УПО: Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота! KJV: Therefore remove sorrow from thy heart, and put away evil from thy flesh: for childhood and youth are vanity.
|