|
1. Выйдя же в день тот из дома, Иисус сел у моря.
УПО: Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
KJV: The same day went Jesus out of the house, and sat by the sea side. 2. И собралось к Нему множество народа, так что Он вошел в лодку и сел; а весь народ стоял на берегу.
УПО: І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.
KJV: And great multitudes were gathered together unto him, so that he went into a ship, and sat; and the whole multitude stood on the shore. 3. И поучал их много притчами, говоря: вот, вышел сеятель сеять;
УПО: І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
KJV: And he spake many things unto them in parables, saying, Behold, a sower went forth to sow; 4. и когда он сеял, иное упало при дороге, и налетели птицы и поклевали то;
УПО: І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
KJV: And when he sowed, some seeds fell by the way side, and the fowls came and devoured them up: 5. иное упало на места каменистые, где немного было земли, и скоро взошло, потому что земля была неглубока.
УПО: Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;
KJV: Some fell upon stony places, where they had not much earth: and forthwith they sprung up, because they had no deepness of earth: 6. Когда же взошло солнце, увяло, и, как не имело корня, засохло;
УПО: а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.
KJV: And when the sun was up, they were scorched; and because they had no root, they withered away. 7. иное упало в терние, и выросло терние и заглушило его;
УПО: А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.
KJV: And some fell among thorns; and the thorns sprung up, and choked them: 8. иное упало на добрую землю и принесло плод: одно во сто крат, а другое в шестьдесят, иное же в тридцать.
УПО: Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
KJV: But other fell into good ground, and brought forth fruit, some an hundredfold, some sixtyfold, some thirtyfold. 9. Кто имеет уши слышать, да слышит!
УПО: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
KJV: Who hath ears to hear, let him hear. 10. И, приступив, ученики сказали Ему: для чего притчами говоришь им?
УПО: І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?
KJV: And the disciples came, and said unto him, Why speakest thou unto them in parables? 11. Он сказал им в ответ: для того, что вам дано знать тайны Царствия Небесного, а им не дано,
УПО: А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.
KJV: He answered and said unto them, Because it is given unto you to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it is not given. 12. ибо кто имеет, тому дано будет и приумножится, а кто не имеет, у того отнимется и то, что имеет;
УПО: Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
KJV: For whosoever hath, to him shall be given, and he shall have more abundance: but whosoever hath not, from him shall be taken away even that he hath. 13. потому говорю им притчами, что они видя не видят, и слыша не слышат, и не разумеют;
УПО: Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
KJV: Therefore speak I to them in parables: because they seeing see not; and hearing they hear not, neither do they understand. 14. и сбывается над ними пророчество Исаии, которое говорит: слухом услышите--и не уразумеете, и глазами смотреть будете--и не увидите,
УПО: І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...
KJV: And in them is fulfilled the prophecy of Esaias, which saith, By hearing ye shall hear, and shall not understand; and seeing ye shall see, and shall not perceive: 15. ибо огрубело сердце людей сих и ушами с трудом слышат, и глаза свои сомкнули, да не увидят глазами и не услышат ушами, и не уразумеют сердцем, и да не обратятся, чтобы Я исцелил их.
УПО: Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
KJV: For this people's heart is waxed gross, and their ears are dull of hearing, and their eyes they have closed; lest at any time they should see with their eyes and hear with their ears, and should understand with their heart, and should be converted, and I should heal them. 16. Ваши же блаженны очи, что видят, и уши ваши, что слышат,
УПО: Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.
KJV: But blessed are your eyes, for they see: and your ears, for they hear. 17. ибо истинно говорю вам, что многие пророки и праведники желали видеть, что вы видите, и не видели, и слышать, что вы слышите, и не слышали.
УПО: Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.
KJV: For verily I say unto you, That many prophets and righteous men have desired to see those things which ye see, and have not seen them; and to hear those things which ye hear, and have not heard them. 18. Вы же выслушайте [значение] притчи о сеятеле:
УПО: Послухайте ж притчу про сіяча.
KJV: Hear ye therefore the parable of the sower. 19. ко всякому, слушающему слово о Царствии и не разумеющему, приходит лукавый и похищает посеянное в сердце его--вот кого означает посеянное при дороге.
УПО: До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
KJV: When any one heareth the word of the kingdom, and understandeth it not, then cometh the wicked one, and catcheth away that which was sown in his heart. This is he which received seed by the way side. 20. А посеянное на каменистых местах означает того, кто слышит слово и тотчас с радостью принимает его;
УПО: А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
KJV: But he that received the seed into stony places, the same is he that heareth the word, and anon with joy receiveth it; 21. но не имеет в себе корня и непостоянен: когда настанет скорбь или гонение за слово, тотчас соблазняется.
УПО: але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.
KJV: Yet hath he not root in himself, but dureth for a while: for when tribulation or persecution ariseth because of the word, by and by he is offended. 22. А посеянное в тернии означает того, кто слышит слово, но забота века сего и обольщение богатства заглушает слово, и оно бывает бесплодно.
УПО: А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.
KJV: He also that received seed among the thorns is he that heareth the word; and the care of this world, and the deceitfulness of riches, choke the word, and he becometh unfruitful. 23. Посеянное же на доброй земле означает слышащего слово и разумеющего, который и бывает плодоносен, так что иной приносит плод во сто крат, иной в шестьдесят, а иной в тридцать.
УПО: А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.
KJV: But he that received seed into the good ground is he that heareth the word, and understandeth it; which also beareth fruit, and bringeth forth, some an hundredfold, some sixty, some thirty. 24. Другую притчу предложил Он им, говоря: Царство Небесное подобно человеку, посеявшему доброе семя на поле своем;
УПО: Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
KJV: Another parable put he forth unto them, saying, The kingdom of heaven is likened unto a man which sowed good seed in his field: 25. когда же люди спали, пришел враг его и посеял между пшеницею плевелы и ушел;
УПО: А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
KJV: But while men slept, his enemy came and sowed tares among the wheat, and went his way. 26. когда взошла зелень и показался плод, тогда явились и плевелы.
УПО: А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.
KJV: But when the blade was sprung up, and brought forth fruit, then appeared the tares also. 27. Придя же, рабы домовладыки сказали ему: господин! не доброе ли семя сеял ты на поле твоем? откуда же на нем плевелы?
УПО: І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?
KJV: So the servants of the householder came and said unto him, Sir, didst not thou sow good seed in thy field? from whence then hath it tares? 28. Он же сказал им: враг человека сделал это. А рабы сказали ему: хочешь ли, мы пойдем, выберем их?
УПО: А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?
KJV: He said unto them, An enemy hath done this. The servants said unto him, Wilt thou then that we go and gather them up? 29. Но он сказал: нет, --чтобы, выбирая плевелы, вы не выдергали вместе с ними пшеницы,
УПО: Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.
KJV: But he said, Nay; lest while ye gather up the tares, ye root up also the wheat with them. 30. оставьте расти вместе то и другое до жатвы; и во время жатвы я скажу жнецам: соберите прежде плевелы и свяжите их в снопы, чтобы сжечь их, а пшеницу уберите в житницу мою.
УПО: Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.
KJV: Let both grow together until the harvest: and in the time of harvest I will say to the reapers, Gather ye together first the tares, and bind them in bundles to burn them: but gather the wheat into my barn. 31. Иную притчу предложил Он им, говоря: Царство Небесное подобно зерну горчичному, которое человек взял и посеял на поле своем,
УПО: Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
KJV: Another parable put he forth unto them, saying, The kingdom of heaven is like to a grain of mustard seed, which a man took, and sowed in his field: 32. которое, хотя меньше всех семян, но, когда вырастет, бывает больше всех злаков и становится деревом, так что прилетают птицы небесные и укрываются в ветвях его.
УПО: Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.
KJV: Which indeed is the least of all seeds: but when it is grown, it is the greatest among herbs, and becometh a tree, so that the birds of the air come and lodge in the branches thereof. 33. Иную притчу сказал Он им: Царство Небесное подобно закваске, которую женщина, взяв, положила в три меры муки, доколе не вскисло всё.
УПО: Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.
KJV: Another parable spake he unto them; The kingdom of heaven is like unto leaven, which a woman took, and hid in three measures of meal, till the whole was leavened. 34. Всё сие Иисус говорил народу притчами, и без притчи не говорил им,
УПО: Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,
KJV: All these things spake Jesus unto the multitude in parables; and without a parable spake he not unto them: 35. да сбудется реченное через пророка, который говорит: отверзу в притчах уста Мои; изреку сокровенное от создания мира.
УПО: щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!
KJV: That it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying, I will open my mouth in parables; I will utter things which have been kept secret from the foundation of the world. 36. Тогда Иисус, отпустив народ, вошел в дом. И, приступив к Нему, ученики Его сказали: изъясни нам притчу о плевелах на поле.
УПО: Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.
KJV: Then Jesus sent the multitude away, and went into the house: and his disciples came unto him, saying, Declare unto us the parable of the tares of the field. 37. Он же сказал им в ответ: сеющий доброе семя есть Сын Человеческий;
УПО: А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,
KJV: He answered and said unto them, He that soweth the good seed is the Son of man; 38. поле есть мир; доброе семя, это сыны Царствия, а плевелы--сыны лукавого;
УПО: а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;
KJV: The field is the world; the good seed are the children of the kingdom; but the tares are the children of the wicked one; 39. враг, посеявший их, есть диавол; жатва есть кончина века, а жнецы суть Ангелы.
УПО: а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.
KJV: The enemy that sowed them is the devil; the harvest is the end of the world; and the reapers are the angels. 40. Посему как собирают плевелы и огнем сжигают, так будет при кончине века сего:
УПО: І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.
KJV: As therefore the tares are gathered and burned in the fire; so shall it be in the end of this world. 41. пошлет Сын Человеческий Ангелов Своих, и соберут из Царства Его все соблазны и делающих беззаконие,
УПО: Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,
KJV: The Son of man shall send forth his angels, and they shall gather out of his kingdom all things that offend, and them which do iniquity; 42. и ввергнут их в печь огненную; там будет плач и скрежет зубов;
УПО: і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
KJV: And shall cast them into a furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth. 43. тогда праведники воссияют, как солнце, в Царстве Отца их. Кто имеет уши слышать, да слышит!
УПО: Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
KJV: Then shall the righteous shine forth as the sun in the kingdom of their Father. Who hath ears to hear, let him hear. 44. Еще подобно Царство Небесное сокровищу, скрытому на поле, которое, найдя, человек утаил, и от радости о нем идет и продает всё, что имеет, и покупает поле то.
УПО: Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
KJV: Again, the kingdom of heaven is like unto treasure hid in a field; the which when a man hath found, he hideth, and for joy thereof goeth and selleth all that he hath, and buyeth that field. 45. Еще подобно Царство Небесное купцу, ищущему хороших жемчужин,
УПО: Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,
KJV: Again, the kingdom of heaven is like unto a merchant man, seeking goodly pearls: 46. который, найдя одну драгоценную жемчужину, пошел и продал всё, что имел, и купил ее.
УПО: а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.
KJV: Who, when he had found one pearl of great price, went and sold all that he had, and bought it. 47. Еще подобно Царство Небесное неводу, закинутому в море и захватившему рыб всякого рода,
УПО: Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.
KJV: Again, the kingdom of heaven is like unto a net, that was cast into the sea, and gathered of every kind: 48. который, когда наполнился, вытащили на берег и, сев, хорошее собрали в сосуды, а худое выбросили вон.
УПО: Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.
KJV: Which, when it was full, they drew to shore, and sat down, and gathered the good into vessels, but cast the bad away. 49. Так будет при кончине века: изыдут Ангелы, и отделят злых из среды праведных,
УПО: Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,
KJV: So shall it be at the end of the world: the angels shall come forth, and sever the wicked from among the just, 50. и ввергнут их в печь огненную: там будет плач и скрежет зубов.
УПО: і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
KJV: And shall cast them into the furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth. 51. И спросил их Иисус: поняли ли вы всё это? Они говорят Ему: так, Господи!
УПО: Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.
KJV: Jesus saith unto them, Have ye understood all these things? They say unto him, Yea, Lord. 52. Он же сказал им: поэтому всякий книжник, наученный Царству Небесному, подобен хозяину, который выносит из сокровищницы своей новое и старое.
УПО: І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.
KJV: Then said he unto them, Therefore every scribe which is instructed unto the kingdom of heaven is like unto a man that is an householder, which bringeth forth out of his treasure things new and old. 53. И, когда окончил Иисус притчи сии, пошел оттуда.
УПО: І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.
KJV: And it came to pass, that when Jesus had finished these parables, he departed thence. 54. И, придя в отечество Свое, учил их в синагоге их, так что они изумлялись и говорили: откуда у Него такая премудрость и силы?
УПО: І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?
KJV: And when he was come into his own country, he taught them in their synagogue, insomuch that they were astonished, and said, Whence hath this man this wisdom, and these mighty works? 55. не плотников ли Он сын? не Его ли Мать называется Мария, и братья Его Иаков и Иосий, и Симон, и Иуда?
УПО: Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?
KJV: Is not this the carpenter's son? is not his mother called Mary? and his brethren, James, and Joses, and Simon, and Judas? 56. и сестры Его не все ли между нами? откуда же у Него всё это?
УПО: І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?
KJV: And his sisters, are they not all with us? Whence then hath this man all these things? 57. И соблазнялись о Нем. Иисус же сказал им: не бывает пророк без чести, разве только в отечестве своем и в доме своем.
УПО: І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!
KJV: And they were offended in him. But Jesus said unto them, A prophet is not without honour, save in his own country, and in his own house. 58. И не совершил там многих чудес по неверию их.
УПО: І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.
KJV: And he did not many mighty works there because of their unbelief.
|
